Діабет для новачків-що необхідно вам саме зараз!

Цукровий діабет на сьогодні не має повного лікування

Але з ним можна і потрібно навчитися жити

Цукровий діабет — це хронічне захворювання, яке можна ефективно контролювати.
За правильного підходу люди з діабетом живуть довго, активно та повноцінно.
Багато що залежить від знань, дисципліни та щоденних рішень — контроль у ваших руках.

Що таке цукровий діабет 1 типу?

✔️ Це аутоімунне захворювання, яке має генетичну схильність.
Імунна система помилково атакує та знищує бета-клітини підшлункової залози, що виробляють інсулін.

✔️ Зруйновані бета-клітини не відновлюються.

✔️ В організмі виникає абсолютна нестача інсуліну, тому людині необхідна довічна інсулінотерапія.

Як розвивається діабет 1 типу

Для розвитку СД1 необхідна наявність повного набору генів, які формують схильність до захворювання.
Але сама наявність генів не означає, що діабет обов’язково проявиться.

Пусковим механізмом може стати:

• сильний стрес

• інфекційне або інше захворювання

• серйозне навантаження на організм

Гени можуть бути успадковані від обох батьків.
Захворювання розвивається лише за умови повної генетичної комбінації, а не через один окремий фактор.

Про генетику та різні типи діабету — простими словами

Цукровий діабет 2 типу пов’язаний з іншими генами, ніж діабет 1 типу.
Якщо один із батьків має СД2, імовірність того, що у дитини з віком може розвинутися СД2, становить приблизно 35%.

Важливо розуміти:
➡️ СД1 і СД2 — це різні захворювання.
Вони мають різні механізми розвитку та кодуються різними генами.

Тобто:

• від батьків із СД2 не успадковується СД1

• від батьків із СД1 не “передається” СД2

Що відомо про генетику СД1 на сьогодні

На даний момент усі гени, пов’язані з розвитком СД1, ще не вивчені повністю.
Однак вже відомо, що існують певні гени, які вказують на підвищену схильність до цього захворювання.

Сьогодні можна пройти спеціальне обстеження, яке:

• визначає генетичну схильність до СД1

• проводиться як у спеціалізованих діабет-центрах, так і в незалежних лабораторіях

Цей аналіз має назву:
«Дослідження спадкової схильності до цукрового діабету 1 типу за локусами системи HLA».

Отже розуміємо що:

• Генетика — це схильність, а не діагноз

• Наявність генів не означає, що діабет обовʼязково розвинеться

• Раннє розуміння ризиків допомагає спостерігати, а не панікувати

Цукровий діабет 1 типу (СД1) не виникає раптово.
Аутоімунний процес може тривати місяцями або роками, перш ніж з’являться перші симптоми та високі показники цукру крові.

Саме тому рання діагностика СД1 — це можливість:

• виявити ризик заздалегідь

• спостерігати стан у динаміці

• уникнути раптової маніфестації та кетоацидозу

Що означає «рання діагностика СД1»

Рання або досимптомна діагностика — це виявлення аутоімунного процесу, а не самого діабету.

На цьому етапі:

• рівень глюкози може бути нормальним

• HbA1c часто в межах норми

• людина почувається добре

Але імунна система вже атакує бета-клітини підшлункової залози.

Основні аналізи для раннього виявлення СД1

Антитіла — головний інструмент ранньої діагностики

Саме антитіла дозволяють виявити СД1 до появи симптомів.

1. Антитіла до GAD (anti-GAD)

Ключовий і найінформативніший аналіз.

• часто з’являються за кілька років до діабету

• можуть бути єдиним маркером на ранній стадії

• підходять для дітей і дорослих

Позитивний результат означає підвищену схильність до СД1.

2. Антитіла до IA-2

Показують активніший аутоімунний процес.

• часто з’являються ближче до маніфестації

• разом з anti-GAD значно підвищують ризик розвитку СД1

3. Антитіла до ZnT8

Додатковий, але важливий маркер.

• корисний, якщо інші антитіла сумнівні

• часто позитивний у дітей

4. Антитіла до інсуліну (IAA)

Особливо актуальні:

• у дітей

• до початку інсулінотерапії

⚠️ Після початку інсулінотерапії аналіз втрачає діагностичну цінність.

Додаткові аналізи для контролю стану

5. C-пептид

Показує, скільки власного інсуліну ще виробляється.

• на ранній стадії може бути нормальним

• важливий для подальшого спостереження

6. Глюкоза крові натще

На ранніх етапах часто нормальна.

• не підходить для виявлення ризику

• використовується для контролю в динаміці

7. Глікований гемоглобін (HbA1c)

Також може залишатися в межах норми.

• не виключає аутоімунний процес

• не використовується як єдиний критерій

Якщо у вас є підозра про неправильну

Як оцінюється ризик розвитку СД1

Ключове правило:

• 1 позитивне антитіло → ризик підвищений, але помірний

• 2 і більше антитіл → високий ризик розвитку СД1 у майбутньому

Це підтверджено міжнародними дослідженнями та клінічною практикою.

Генетичні тести (HLA): чи потрібні?

HLA-типування:

• показує генетичну схильність

• не є діагностикою

• не визначає, коли і чи взагалі розвинеться діабет

Використовується переважно:

• у сім’ях із СД1

• у дослідницьких програмах

Мінімальний набір аналізів для ранньої діагностики СД1

• anti-GAD

• IA-2

• ZnT8

• (для дітей) IAA

• C-пептид — як базовий показник

Важливі моменти

• Нормальний цукор не означає відсутність ризику

• Антитіла можуть бути позитивними задовго до симптомів

• Це не привід для паніки, а підстава для спостереження

• Рання діагностика допомагає уникнути раптових ускладнень

Рання діагностика СД1 — це не про діагноз, а про усвідомлений контроль.
Знання про ризики дозволяє діяти спокійно, вчасно і без страху.

Навіть якщо аналізи ще не показують діабет, це не означає, що з рівнем глюкози все ідеально.
На ранніх етапах порушення можуть бути непостійними і не потрапляти в стандартні аналізи.

Саме тому при підозрі на діабет або порушення толерантності до глюкози корисно тимчасово встановити сенсор глюкози крові.

Чому звичайних аналізів іноді недостатньо

Аналіз крові — це:

• один вимір

• один конкретний момент

А глюкоза в організмі змінюється протягом усього дня:

• після їжі

• під час фізичної активності

• вночі

• при стресі

Тому цілком можлива ситуація, коли:

• цукор натще нормальний

• HbA1c у межах норми

• а після їжі виникають різкі піки, які ніхто не бачить

Що дає сенсор глюкози на ранньому етапі

Сенсор показує рівень глюкози цілодобово, без проколів пальця.

З його допомогою добре видно:

• різкі підйоми цукру після їжі

• нестабільність протягом дня

• нічні коливання

• реакцію організму на різні продукти

Фактично це реальна картина того, як працює обмін глюкози, а не окреме число в аналізі.

Чому це важливо саме при ранній діагностиці

При порушенні толерантності до глюкози:

• цукор може підніматися на 1–2 години

• потім повертатися в норму

• і в лабораторних аналізах це просто не фіксується

Сенсор одразу показує:

• чи є піки після їжі

• наскільки вони високі

• як швидко глюкоза повертається до норми

Це допомагає:

• лікарю — краще оцінити ситуацію

• людині — зрозуміти, що відбувається з організмом

Важливий момент

Сенсор глюкози:

• ❌ не ставить діагноз

• ✅ але допомагає виявити порушення на ранньому етапі

• ✅ і прийняти рішення щодо подальших обстежень

Це особливо корисно:

• при спадковій схильності до діабету

• при сумнівних або прикордонних аналізах

• при незрозумілих симптомах (слабкість, різкі зміни самопочуття)

Отже:

• Аналіз крові — це одна точка

• Сенсор — це повна картина 24/7

• Для раннього виявлення порушень сенсор дає набагато більше інформації

Моя думка про сенсори для новачків:

 

Посмотреть эту публикацию в Instagram

 

Публикация от Діабет легко (@diabetik_dima)

Ми підготували покрокові статті з налаштування різних сенсорів. Вони відкриваються лише клієнтам магазину — щоб інформація була актуальною і з підтримкою наших покупців.

Хто за що відповідає при діабеті

Лікар у стаціонарі (лікарня)

Завдання лікаря в стаціонарі:

• стабілізувати стан

• підібрати орієнтовні дози інсуліну

У стаціонарі лікар рятує життя, а не робить ідеальну компенсацію.
За інформацією щодо компенсації діабету більшість людей звертаються до навчальних матеріалів і практичного досвіду.

Лікар у поліклініці

Завдання лікаря в поліклініці:

• виписка рецептів на препарати та медичні вироби

• направлення на аналізи та до спеціалістів

❗ Більше лікар зазвичай нічого не зобов’язаний робити.

Школа діабету

Завдання школи діабету:

• навчити принципам компенсації

Але на практиці багато лікарів самі не мають достатнього досвіду компенсації, тому близько 95% людей з діабетом змушені навчатися самостійно — через інтернет, спільноти та досвід інших.

Вчіться у тих, у кого HbA1c не вище 6,5%, незалежно від стажу. Знання — завжди сила.

Головний принцип компенсації

Компенсація діабету — це зона відповідальності самої людини з діабетом.
Або діабетик це визнає, або компенсації не буде.

Чому потреба в інсуліні постійно змінюється

Потреба організму в інсуліні:

• нестабільна

• залежить від великої кількості зовнішніх і внутрішніх факторів

Людина з діабетом повинна:

• самостійно відстежувати потребу в інсуліні

• контролювати рівень цукру

• оперативно коригувати дози, не відходячи від глюкометра або сенсора

Це:

• 24 години на добу

• 7 днів на тиждень

• 365 днів на рік

Тривалість і якість життя залежать тільки від вас.

Орієнтовні норми цукру крові

Натще / перед їжею / перед сном

• 3,9–6,2 ммоль/л (по плазмі)

• або 3,5–5,5 ммоль/л (по цільній крові)
  (різниця залежить від методу вимірювання)

Після їжі (на піку)

• допускається підвищення на +2 ммоль/л від початкового

• але не вище ниркового порогу — 8,0 ммоль/л

Через 2 години після їжі

(у деяких людей активність інсуліну може тривати 2–6 годин)

• рівень цукру повинен повернутися до значення до їжі

Особливі рекомендації

Маленькі діти

Через:

• високу чутливість до інсуліну

• підвищений ризик гіпоглікемій

Рекомендовано:

• нижня межа норми 5,0–6,0 ммоль/л

• верхня межа — не перевищує нирковий поріг

Похилі люди та люди з ускладненнями

Для людей:

• з тривалою декомпенсацією

• з ураженням очей, судин, ніг

• з проблемами серця або тиску

Також рекомендується:

• не опускати нижню межу нижче 5,0–6,0 ммоль/л

• головний акцент — безпека і стабільність

Таблиця: HbA1c та середній рівень цукру крові

Компенсація діабету — це не:

• лікар

• не таблетки

• не «один раз налаштувати»

Це щоденна робота людини з діабетом, яка напряму визначає:

• якість життя

• ризик ускладнень

• майбутнє здоров’я

Компенсація діабету — це не випадковість і не «пощастило з організмом».
Це свідомий вибір: або йти шляхом контролю, або жити так, як простіше зараз — з наслідками потім.

Time in Range (TIR) — час у цільовому діапазоні

Time in Range (TIR) — це відсоток часу, коли рівень цукру крові перебуває в цільовому діапазоні.

Досягти адекватного TIR можливо лише при постійному моніторингу (сенсор глюкози).

Загальноприйняті рекомендації:

• ≥70% часу — у цільовому діапазоні 3,9–10,0 ммоль/л

• <4% часу — у зоні гіпоглікемій

• <1% часу — нижче 3,0 ммоль/л

Доведено: кожні +5% до TIR значно знижують ризик:

• мікросудинних ускладнень

• серцево-судинних подій

HbA1c (глікований гемоглобін)

• Ціль: до 6,5%

• Ідеально: 5,7%, якщо без частих гіпоглікемій

Що означають цифри:

• 6,0–6,5% — підвищений ризик розвитку ускладнень

• чим вищий HbA1c, тим вищі ризики для судин, очей, нирок і нервової системи

Нирковий поріг глюкози

Нирковий поріг — рівень цукру, після якого глюкоза починає виводитися з сечею.

• зазвичай 8,0–10,0 ммоль/л

⚠️ Постійно доходити до верхньої межі не рекомендується
Навіть якщо спочатку «нічого не відчувається», з часом:

• нирковий поріг може знижуватися

• контроль цукру стає складнішим

Тримати цукор 6,0–7,0 ммоль/л значно безпечніше в довгостроковій перспективі.

Холестерин

Загальні орієнтири:

• Загальний холестерин ≤4,7 ммоль/л

⚠️ Важливо розуміти:

• єдиної «нормальної» цифри холестерину для всіх не існує

• норми залежать від:

  • віку

  • артеріального тиску

  • куріння

  • наявності діабету

  • серцево-судинних ризиків

Одна й та сама цифра холестерину:

• для однієї людини — допустима

• для іншої — потребує дієти

• для третьої — медикаментозної терапії

Артеріальний тиск

Цільові показники:

• ≤115/75 мм рт. ст.

За сучасними рекомендаціями європейських та американських кардіологічних товариств:

• 120/80 вже розглядається як гіпертензія

• ризик ураження судин починає зростати вже після 115/75

Навіть невелике, але стабільне перевищення — привід не ігнорувати показники.

Важливо: індивідуальний підхід

Критерії компенсації не однакові для всіх.

Вони істотно відрізняються для:

• дітей різного віку

• підлітків

• жінок під час вагітності

• людей з гормональними порушеннями

• людей з ускладненнями

• літніх людей

Тому консультуватися щодо компенсації найкраще з тими, хто:

• у схожому віці

• має подібний спосіб життя

• перебуває в схожих умовах (робота, навантаження, режим)

Компенсація діабету — це:

• не «один аналіз»

• не «одна порада»

• не «раз налаштувати»

Це щоденний вибір між:

• короткочасною зручністю

• довгостроковим здоров’ям

❗ Тільки нормоглікемія — і нічого зайвого

Чарівних таблеток від ускладнень не існує.

Так само як у здорових людей без діабету немає ускладнень від високого цукру (бо він у нормі),
так і в людини з діабетом, яка тримає рівень цукру в межах норми, ускладнення не розвиваються.
Це не теорія — це доведена практика.

Що каже сучасна ендокринологія

Профілактика ускладнень діабету та серцево-судинних катастроф тримається на трьох основах:

1. Рівень цукру крові

2. Артеріальний тиск

3. Рівень ліпідів (холестерин)

Якщо ці показники в нормі — жодні крапельниці, таблетки, “судинні” препарати чи вітаміни не потрібні.
Якщо ці показники далеко від норми — жодні крапельниці, таблетки чи вітаміни не допоможуть.

Без контролю основ — усе інше не має сенсу.

Про вітаміни та “профілактику”

Людям, які:

• нормально харчуються

• не голодують

• не сидять на модних обмежувальних дієтах

приймати синтетичні вітаміни “для профілактики” не потрібно.

Коли вітаміни можуть бути потрібні:

• тільки за результатами аналізів

• строго для корекції конкретного дефіциту

• зазвичай у форматі монотерапії, а не “все одразу”

❗ Вітаміни без підтвердженого дефіциту — не користь, а шкода.

Мультивітаміни — не для всіх

Мульти- та полівітамінні комплекси можуть бути виправдані лише при конкретних станах, наприклад:

• вроджений або набутий імунодефіцит

• ВІЛ-інфекція

• імуносупресивна терапія

• декомпенсований діабет

• хронічний алкоголізм

Для здорової людини — вони не потрібні.

Важливий факт

Людина з діабетом, яка тримає цукор у нормі,
нічим не відрізняється від здорової людини —
окрім необхідності вводити інсулін.

Без перебільшень. Без “але”.

Що реально тримає цукор у нормі

Не таблетки і не “чистка судин”, а:

• точний підрахунок вуглеводів

• правильні коефіцієнти на їжу

• урахування глікемічного індексу

• правильно підібраний базальний інсулін

• швидка корекція доз при змінах

Саме це = стабільні цукри.

Якщо коротко:

• немає нормального цукру → будуть ускладнення

• є нормальний цукор → ускладнень не буде

Усе інше — другорядне.

Що таке «медовий місяць»

Медовий місяць — це період після виявлення діабету та початку інсулінотерапії,
коли потреба в інсуліні тимчасово зменшується.

Простими словами:
це короткий етап, коли підшлункова залоза ще частково працює і допомагає організму виробляти власний інсулін.

Як може проявлятися медовий місяць

Існує кілька варіантів перебігу:

• інсулін тимчасово не потрібен зовсім

• потрібна дуже мала доза короткого інсуліну (1–2 одиниці на добу)

• потрібні мінімальні дози короткого інсуліну (0,5 од. на їжу)

• потрібні мінімальні дози і базального, і болюсного інсуліну

Усе це — нормальні варіанти медового місяця.

Скільки триває медовий місяць

Тривалість дуже індивідуальна:

• від 1–2 тижнів

• до кількох років

• а в декого він не настає взагалі

Це залежить від:

• залишкового резерву бета-клітин

• швидкості автоімунного процесу

❗ Важливо розуміти:
автоімунний процес не зупиняється, і рано чи пізно:

• залишкові клітини гинуть

• потреба в інсуліні зростає

• дози стабілізуються на постійному рівні

Чому на початку все здається «занадто легким»

У перші роки після діагнозу:

• компенсація часто дається легко

• навіть прості продукти (крупи, фрукти, помідори, іноді випічка)
  можуть майже не впливати на цукор

Але з часом:

• резерви організму виснажуються

• підшлункова перестає «підстраховувати»

• будь-яка помилка стає помітною

Починаються:

• різкі підйоми цукру

• швидкі провали

• складність утримати стабільний графік

Чому з часом контроль стає складнішим

Коли власного інсуліну майже не лишається:

• кожна одиниця інсуліну має значення

• помилки в підрахунку їжі вже не «прощаються»

• компенсація вимагає уважності до деталей

Саме в цей період:

• важливо чітко рахувати вуглеводи

• правильно налаштовувати коефіцієнти

• своєчасно коригувати дози

Головне правило інсулінотерапії

Інсулін вводять лише за реальною потребою організму.
Є потреба — колемо.
Немає потреби — не колемо.

Інсулін — це не «на всякий випадок», а точний інструмент для досягнення нормального рівня цукру.

Медовий місяць:

• не означає, що діабет «пройшов»

• не гарантує легкий контроль назавжди

• не скасовує навчання компенсації

Це тимчасовий період, який потрібно:

• використати для навчання

• зрозуміти роботу інсуліну

• підготуватися до повноцінної компенсації в майбутньому